Наші почуття, якісь протиріччя
Я памʼятаю у сльозах обличчя
Памʼятаю як збирала речі
Памʼятаю як пірнала до тебе на плечі

Я памʼятаю як був біль був сміх
Але ми не з тих
Хто на принципі в таксі
Ні

До останнього ми
До останньої клітини нервової
Пощастило знайти
Два сюжети однієї історії
Без тебе ніяк, без тебе навіщо?
Без тебе цей світ просто ніщо
І кожен наш погляд кричить про любов
Знов і знов, знов і знов…

Я загубив і знайшов
Вічно відкрита рана, а не затягнутий шов
І так болить питання бо все по колу знов
Як тепло обіймів стає холодом оков

Знову море нових горе-історій
Стали по-різному однаковими
Обіцянки і в радості й в горі
Доки будуть вічні вони?

До останнього ми
До останньої клітини нервової
Пощастило знайти
Два сюжети однієї історії
Без тебе ніяк, без тебе навіщо?
Без тебе цей світ просто ніщо
І кожен наш погляд кричить про любов

До останнього ми
До останньої клітини нервової
Пощастило знайти
Два сюжети однієї історії
Без тебе ніяк, без тебе навіщо?
Без тебе цей світ просто ніщо
І кожен наш погляд кричить про любов
Знов і знов, знов і знов…

До останнього ми (Доти житиме любов
Доки нам обом не всеодно)

Пощастило знайти (Я тону без тебе знов
Я без тебе каменем на дно)

Без тебе ніяк, без тебе навіщо?
Без тебе цей світ просто ніщо
І кожен наш погляд кричить про любов
Знов і знов, знов і знов…