До останнього

Наші почуття, якісь протиріччя
Я памʼятаю у сльозах обличчя
Памʼятаю як збирала речі
Памʼятаю як пірнала до тебе на плечі

Я памʼятаю як був біль був сміх
Але ми не з тих
Хто на принципі в таксі
Ні

До останнього ми
До останньої клітини нервової
Пощастило знайти
Два сюжети однієї історії
Без тебе ніяк, без тебе навіщо?
Без тебе цей світ просто ніщо
І кожен наш погляд кричить про любов
Знов і знов, знов і знов…

Я загубив і знайшов
Вічно відкрита рана, а не затягнутий шов
І так болить питання бо все по колу знов
Як тепло обіймів стає холодом оков

Знову море нових горе-історій
Стали по-різному однаковими
Обіцянки і в радості й в горі
Доки будуть вічні вони?

До останнього ми (Доти житиме любов
Доки нам обом не всеодно)

Пощастило знайти (Я тону без тебе знов
Я без тебе каменем на дно)

Без тебе ніяк, без тебе навіщо?
Без тебе цей світ просто ніщо
І кожен наш погляд кричить про любов
Знов і знов, знов і знов…