Акація

Ти не подарунок
Ще та цяця
Сто із десяти
Ніжність грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти врєдна і колюча як акація

Тебе немає і погода в небі хмуриться
Та може це усе на краще хай забудеться
Нехай несуть вітри мої вірші по вулицям
Побиті душі гріють ними хай лікуються
Я би забув та не можу
Кожен твій погляд о Боже
Кожен твій крок про любов
Про це лиш покажуть в кіно
Поки не плач дарма
не жми пальці
Я ще не знав яка колюча ти акація

Ти сказала забудь
я більше не повернусь
до тих холодних рук
від них так віє ночами
Твоїми ночами
Моїми ночами
Та тільки жаль що сльози замерзали до шрамів

А ти сказала стоп більше
не повернусь
Моїх очей ніколи вже не побачиш
Та це все на краще
Хоч на душі тяжче
Але твоє кохання не заслужене щастя