Вириватись (NICHKA)

Знову горизонт замінив свій фон
На темно-синій, ще один день пройшов
А я блукаю в лабіринті мікросхем із бетону
В дорозі додому
Думками розкладаючись на атоми
Задаючись питаннями, як ми сюди потрапили
Не покидає відчуття, так ніби я за ґратами
І треба вириватись, там де
будем ми

Рахувати зорі там горілиць
Всі мої бажання давно збулись
Нас так випадково звело колись
Падаю в безодню твоїх зіниць

Буду маяком тобі не згасати
Буду літаком вгору-вгору, а ти?
Серед катакомб буду вириватись
Буду вириватись, буду вириватись

Розкажу, як я мала і все в альбом
Розкажу, як ледь жива і в горлі ком
Розкажу, як небо зверху над всім злом
Закривало мене твоїми руками

Все, що ріже душу тобі - це фантом
Серце чисте бʼється голе й під пальтом
Знаю, зникнуть гради темні за вікном
Тихо притулюсь і будем