Один день потому

Вечорами темними втомлені ми вартаємсь додому
І кожен день завжди перетворюється на один день потому
Навіть якщо всі у світі часи у морі потонуть
Кожен день завжди перетворюється на один день потому

Цінуй, друже, кожну хвилину бо
Її не поставиш ти на повтор
Знаєш, кохання - це ще не «любов»
не той хто в камеру попав «актор»

Спіши додому та не спіши жити
Один по тому день вже не прожити
Діру в минуле голкой не зашити
Ти лиш на фото день цей можеш залишити

Не жалій за втраченими ти речима
ти насправді їх ніде не загубив
всі вони надійно сховані очима
в спогадах про «речі які так любив»

Не старайся відтворить все як було бо
хмара не повторює свій візерунок
краще подивися ти сьогодні в небо
і знайди у ньому свій новий «малюнок»