Падали

Коли ми з тобою падали - вставали знов
Кожен із своїми вадами, але разом
Ми були під водопадами чужих розмов
Але коли раптом падали - вставали знов

В очах твоїх пливу
В ту сторону де сонце
В очах твоїх живу
Тихенько під віконцем

В очах твоїх мій дім
Де тихо і комфортно
В очах твоїх мов дим
Розвіюю турботи

В очах твоїх мости
Між всім земним і небом
В очах твоїх рости
Мені постійно треба

Почав, то вже неси
Відповідальність, кажу собі
В очах твоїх грести
Я буду човнем аж за обрій

Стисло важко вкласти
Почуття у вірш
Бо слова - лиш пластир
Бо то букви лиш

Пластир що з водою
Легко опаде
Давай промовчимо
У обіймах день

Стисло важко вкласти
Почуття у вірш
Бо слова - лиш пластир
Бо то букви лиш

Пластир що з водою
Легко опаде
Давай промовчим