Босі пробіжим
Дощем, містом.
Зліплені з тобою
З того ж тіста.
Ляжу, та й засну
Поряд, міцно.
До ніг упаду
Наче листя.
Там де обпалені дороги,
Дні недоспані, тривоги
Ти дививсь на мене ніжно.
В книзі нашій епілоги,
У очах не страх, а спокій
Та в думках твоїх так тісно.
Де ти там? Як ти?
Прийди, я обійму.
З щастя не крикну, а тихо
прошепочу.
Інших не буде ти той,ким я живу
Ні, не сплю, а бачу це на яву.
Босі пробіжим
Дощем, містом.
Зліплені з тобою
З того ж тіста.
Ляжу, та й засну
Поряд, міцно.
До ніг упаду
Наче листя.
Тілами переплітаються,
думки за обрій ховаються.
Дві душі в одну сплітаються
Вогонь палить, розгорається.
Босі пробіжим
Дощем, містом.
Зліплені з тобою
З того ж тіста.
Ляжу, та й засну
Поряд, міцно.
До ніг упаду
Наче листя.