Куди ідеш
В твоїх очах немає меж
Де твій маяк
Старий моряк
Безкраї океани ти бачиш навкруги
Чомусь на серці рани ти нехочеш далі йти
Заплутані у сітях твої старі страхи
Не відпускають досі
Тягнуть до глибини
У довгих протяжностях рейсів
І рисах відомих картин
У зниклих містах Антарктиди
Її намагався знайти
Ти дихав тільки нею
Вона відібрала все вмить
Цілунок вже змило водою
А спогад ще дужче пʼянить
Куди ідеш
В твоїх очах немає меж
Де твій маяк
Старий моряк
Від зливи сховав би у серці
І захистив від тривог
Як можу я зменшую герци
В душі моїй гул твоїх нот
Ти губи кусаєш думками,
Мовчання, як вітер з вогнем
Не мий мою душу сльозами
Бо небо сьогодні з дощем
Куди ідеш
В твоїх очах немає меж
Де твій маяк
Старий моряк